Лікування стенозуючих лігаментитів

Стенозуючі лігаментити є групою дисфункцій кисті, що виникають в сухожильно-зв’язочному апараті. Захворювання розвивається з виникнення невеликого ущільнення і незначного періодичного болю в пальці і долоні.

Спочатку можна не звернути на це увагу, але проблема прогресує до повного обмеження руху суглоба. Зазвичай лігаментит з’являється у жінок 40+ років і тих, хто постійно перенапружує пальці.

Захворювання часто плутають з іншими патологіями: від артриту до сепсису. Тому не займайтесь самолікуванням. Якщо ви стикнулися з клацанням пальця, його «фіксацією» (заклиненням), появою ущільнення, гострим болем, що переходить у долоню, гіперчутливістю шкіри в хворій зоні, зверніться до професійного лікаря медичного центру «Оксфорд Медікал» у Кам’янці-Подільському – фахівець поставить точний діагноз і призначить грамотне лікування.

Можна виділити 3 стадії:

• початкову: помірний біль після довготривалої ручної роботи з регулярним клацанням пальця;
• середню: частий та більш виражений біль, виникнення ущільнення в пальцевому суглобі;
• пізню: людина відчуває на значну втрату рухливості в суглобі пальця, який неможливо повернути у початкове положення без сторонньої допомоги.

Якщо проігнорувати хворобу, існує ризик ускладнення, яке може бути досить неприємним:

• повна іммобілізація пальця.
• зниження працездатності.
• оніміння всієї кисті;
• розвиток і швидке прогресування окостеніння.

Відчуваючи постійне клацання, скутість руху і нестерпний біль в пальці, що не проходить, негайно зверніться до професійного травматолога. Спеціаліст якісно проконсультує, проведе обстеження і допоможе вирішити проблему сучасними та дієвими методами.

Після опитування пацієнта і обстеження лікар складає план терапії, яка починається з мінімізації навантаження на кисть, носіння фіксуючої пов’язки і прийому протизапальних ліків. При інтенсивному болю хворому проводять новокаїнову блокаду, виконуючи ін’єкції препарату чітко в уражену зону.

Також пацієнту показані теплові та фізіотерапевтичні процедури: електрофорез, парафінотерапія, фонофорез, грязелікування. Вони спрямовані на зниження болісних відчуттів, запалення і часткове відновлення руху.

Для зняття набряків використовують гормоновмісні засоби, зокрема – гідрокортизон. Препарат вводять в осередок хвороби: при патології де Кервена – під тильною зв’язкою, при тунельному синдромі – до карпального каналу, при хворобі Нотта – під кільцевидною зв’язкою.

Якщо консервативна терапія не приносить результату, спеціаліст пропонує сучасний малоінвазивний метод – нідлінг. Це метод голкової апоневротомії, що заснований на маніпуляціях без відкритого хірургічного втручання через розтин. Процедуру виконують через проколювання шкіри спеціальною голкою. Її гострий кінець допомагає лікарю перетнути частини хворих сполучнотканинних тяжів, що обмежують рухливість  суглоба

Апоневротомію при стенозуючих лігаментитах проводять під місцевою анестезією. Процедура займає близько 20-30 хв. Після її виконання лікар надає подальші рекомендації, й пацієнт може відправлятися додому.

В найбільш тяжких випадках вдаються до операції. Крізь маленький розріз проводять розсічення кільцевидної зв’язки, що стискає сухожилля під час руху. В результаті відновлюється ковзання сухожилля, вільне згинання/випрямлення пальця, а також усуваються постійні клацання суглоба. Після хірургічного втручання накладається пов’язку для тимчасової фіксації і загоєння.

Для подальшої профілактики появи стенозуючих лігаментитів треба дозувати навантаження на кисті. Якщо це неможливо через професійну діяльність, при постійних рецидивах бажано подумати про зміну роботи. Також слід регулярно виконувати лікувальну гімнастику і уникати переохолодження рук.

Не варто чекати, поки невеликий біль у пальці перейде в хронічний стенозуючий лігаментит. Запишіться на прийом до травматолога медичного центру «Оксфорд Медікал» у Кам’янці-Подільському та отримайте професійну терапію, без ускладнень і потреби в операції.