Лікування гіперпаратиреозу

Гіперпаратиреоз є захворюванням, що проявляється у посиленій секреції гормону прищитоподібних залоз (паратгормону) і підвищення кальцію у крові. ПТГ мобілізує фосфор і кальцій із кісток, через що при їх надлишку в крові виникає дистрофія кісток та остеопороз. Також при гіперкальціємії виникають ураження нирок та кровоносних судин.

Часта причина виникнення патології – доброякісне новоутворення та збільшення залоз (гіперплазія). Більш рідкісна причина – рак. Також у групі ризику знаходяться жінки і люди, у яких спостерігається рахіт, недостатність нирок, гіповітаміноз D, які приймають препарати з літієм, а також пацієнти похилого віку та зі спадковістю.

Залежно від етіології, існує первинний, вторинний і третинний гіперпаратиреоз. Первинний виникає через появу пухлин прищитоподібних залоз (карциноми, аденоми), при неоплазіях та гіперплазії залоз. Вторинний тип – результат хвороб нирок та печінки, порушення засвоєння кальцію, нестача вітаміну D, а у випадку третинної форми додається гіперплазія залоз.

Часто гіперпаратиреоз протікає повільно та майже безсимптомно. Скарги є загальними: слабкість, втрата ваги, лабільність НС, часте сечовипускання, закреп, високий тиск тощо.

Патологія небезпечна для серцево-судинної системи. У хворого виникають болі, розвивається аритмія, зниження ЧСС, артеріальна гіпертензія. В тяжких випадках – кальцинозу піддається міокард, клапани і коронарні судини.

Гіперпаратиреоз ускладнює роботу ШКТ: виникає виразка шлунку, 12-палої кишки, рефлюкс та ін. Проявляються негативні ознаки і з боку опорно-рухового апарату: кісти, остеопороз, деформації кісток. На останніх стадіях відбуваються часті та множинні переломи, викривлення, змінюється форма черепа.

Також може виникнути гіперкальціємічний криз, при якому страждає нервова система. Проявляються симптоми дратівливості, психозів, плаксивості, порушень пам’яті.

Якщо не почати лікування первинного гіперпаратиреозу, він переходить у вторинну і третинну форму. Несвоєчасне виявлення хвороб ПЩЗ є причиною появи ускладнень, які загрожують ранньою інвалідизацією та летальним наслідком.

Захворювання складно діагностувати на ранніх етапах розвитку через слабку вираженість симптомів. Наявність гіперпаратиреозу підтверджується за результатами обстежень (аналіз рівня фосфору і кальцію в сечі та крові, лужна фосфатаза, остеокальцин, рівень паратгормону), а також УЗД та рентген.

Гіперпаратиреоз лікують залежно від причин його виникнення.

Медикаментозна терапія застосовується для коригування кальцію крові. Ендокринолог призначає кальційміметики та препарати, що блокують продукування ПТГ. В комплексі лікар призначає лікування супутніх захворювань, які є причиною гіперпаратиреозу.

При аденомі залоз пацієнту показана операція. Саме хірургічний метод є основним у лікуванні  гіперпаратиреозу. Проводиться видалення однієї або кількох збільшених залоз. При цьому в період реабілітації треба спостерігати за станом хворого. Якщо рівень кальцію знижується дуже стрімко, можуть виникнути судоми, тому для хворого на певний час призначають препаратів з вмістом кальцію на вітамін D.

Щоб тримати рівень кальцію в нормі, варто пити достатньо води, відмовитися від шкідливих звичок та мати регулярні фізичні навантаження. Також слід уникати прийому певних діуретиків (тіазидів). При схильності до захворювання варто регулярно проходити обстеження та слідкувати за дозами вживаного кальцію (до 1200 мг) і вітаміну D (до 600 м.о.)

Навіть при простій підозрі на ендокринну недугу негайно записуйтеся на обстеження до медичного центру «Оксфорд Медікал» в Кам’янці-Подільському та при необхідності розпочинайте лікування!