Лікування гіпотиреозу

Гіпотиреоз – недостатнє вироблення гормонів щитовидною залозою для нормального функціонування організму.

Щитовидка відповідає за секрецію та вивільнення трийодтироніну і тироксину для регулювання функцій майже всіх тканин, метаболізму і термогенезу. Гіпофіз, що вивільняє ТТГ, контролює роботу залози й стимулює секрецію T3 і T4. При недостатньому рівні гормонів продукція ТТГ збільшується.

Їх достатньо багато: хвороба Хашимото (аутоімунне запалення щитовидки), післяопераційний стан з видалення залози, а також ускладнення після застосування радіоактивного йоду.

Головні ознаки хвороби:

• постійний озноб;
• стомлюваність;
• депресія
• погіршення пам'яті;
• збільшення ваги;
• закреп;
• безпліддя;
• анемія;
• низький тиск, повільне серцебиття;
• бліда шкіра.

Якщо вчасно не звернутися до лікаря, гіпотиреозу може призвести до онкології, аденоми, зміни структури молочних залоз, патологічної лактації у жінок, постійних втрат свідомості; гіпотиреоїдної коми, що у 80% є причиною смерті.

Якщо ви помітили ознаки гіпотиреозу або знаходитесь у групі ризику через генетику, варто якнайшвидше записатися на прийом до лікаря-ендокринолога. На основі проведеного огляду та опитування він поставить попередній аналіз та визначить необхідність додаткового обстеження, зокрема аналіз на рівень ТТГ.  

Періодичні обстеження потрібні для осіб, які мають спадковість на хворобу Хашимото. Також перевірка на наявність гіпотиреозу необхідна жінкам перед вагітністю. Якщо в результаті гормонального обстеження виявиться патологічне перевищення ТТГ, вимірюють концентрацію тироксину в крові. Діагноз первинного гіпотиреозу ставлять при підвищеному ТТГ та зниженому FT4.

Якщо гіпотиреоз підтверджується, ендокринолог встановлює причину, щоб призначити індивідуальний план лікування. Для цього необхідно пройти УЗД щитовидки (виявлення зменшених розмірів залози та низької ехогенності органу), аналіз крові на наявність антитіл до тиреоглобуліну та тиреопероксидази. Також через те, що патологія згубно впливає на ін. органи, ендокринолог може підключити до контролю пацієнта гастроентеролога, кардіолога та ін. фахівців. 

Лікувальні методи гіпотиреозу підбираються індивідуально, проте загалом застосовується систематична гормонозамісна терапія, пов’язана з прийомом левотироксина. Цей ізомер ідентичний до гормону щитовидної залози. Існує кілька модифікацій левотироксину у лікарських препаратах, що мають різну дію на організм, тому вживати слід один медикамент.

Систематична гормонотерапія дозволяє нормалізувати концентрацію ТТГ, відновивши роботу організму. У більшості випадків лікування проходить амбулаторно, але при тяжких формах хвороби та в разі супутніх патологій хворі на перший час потребують перебування у стаціонарі.

Левотироксин треба приймати регулярно, найкраще – за розкладом: в той самий час (як правило, зранку, натщесерце) мінімум за півгодини до їжі. Доза призначається лікарем індивідуально, а в подальшому коригується залежно від перебігу хвороби (за результатами аналізів рівня ТТГ), стану здоров'я і самопочуття пацієнта.

Увага! Якщо ви приймаєте інші ліки, повідомте про це ендокринолога, адже медикаменти із вмістом заліза – несумісні з левотироксином.

Запобіжні заходи включають збагачення раціону йодовмісними харчовими добавками або звичайними продуктами з цим елементом.  Особливо це потрібно, якщо ви проживаєте в місцевості з підвищеним рівнем радіації. В разі аутоімунних патологій, які перейшли спадково (як хвороба Хашимото), пацієнт не може вплинути на це обтяження.

Тому, якщо ви маєте захворювання щитовидки, варто пройти обстеження в медичному центрі «Оксфорд Медікал» в Кам’янці-Подільському та тримати свій стан під контролем, навіть якщо ви не відчуваєте значних дискомфортних симптомів. Якісне обстеження дозволить виявити  гіпотиреоз на ранній стадії й не допусктити ускладнень!