Лікування інфекційних захворювань сечостатевої системи в Кам'янець-Подільському

У дорослому віці від 20 до 50 років інфекційні захворювання сечовивідних шляхів найчастіше спостерігаються у жінок. Загалом ці органи від нирок до виходу сечовивідного каналу досить стійкі до бактерій кишкової флори. 

Головним захистом від інфекцій вважається повне випорожнення сечового міхура. До інших механізмів відносять кислу реакцію сечі, правильне функціонування уретрального клапану, а також різні слизові та імунологічні бар'єри.

Причини виникнення інфекційних захворювань сечовивідної системи

Близько 90% інфекцій виникають внаслідок підйому бактерій по уретрі до сечового міхура, а у випадку пієлонефриту – до нирки. Всі інші моменти мають гематогенне походження.

До факторів ризику виникнення проблем відносять наступне:

• незахищені статеві контакти;
• використання сперміцидних засобів;
• прийом антибіотиків;
• часта зміна сексуальних партнерів;
• наявність інфекцій сечовивідних шляхів в анамнезі у родичів першого ступеня;
• рецидиви інфекційних захворювань;
• інфекції, які з'явилися вперше в ранньому віці.

Окрім того, до групи ризику входять жінки, які використовують сперміциди на постійній основі, в результаті чого можуть виникати зміни флори піхви.

Основні види та симптоми бактеріальних захворювань сечовивідної системи

До переліку діагнозів, які найчастіше визначаються у жінок у даній сфері, можна віднести таке:

Уретрит. Полягає в інфікування уретри вірусами, грибами чи простими бактеріями. Зазвичай хвороба передається статевим шляхом;

Цистит. Ця інфекція вражає сечовий міхур. Досить часто вона діагностується у жінок у вигляді неускладненого протікання хвороби, якій передує статевий акт. Іншими причинами виникнення захворювання може бути переохолодження та недотримання гігієнічних норм;

Гострий пієлонефрит. Ця хвороба передбачає бактеріальне запалення паренхіми нирки. Близько 20% захворювань виникають на основі пієлонефриту. Причиною може стати поширення бактерій через сечовий тракт.

Про наявність інфекції в організмі при пієлонефриті свідчитиме часте сечовипускання, болі в поясниці чи боку, головні болі, приступи нудоти та блювоти, підвищене потовиділення. Майже такі самі симптоми присутні і при циститі. При цьому варто увагу звернути на стан сечі – зазвичай у таких випадках вона стає мутною. 

Діагностика інфекційних захворювань сечовивідної системи

Анамнез визначається під час відвідування нефролога. Він складається на основі огляду пацієнта та опису його скарг. Більш точно поставити діагноз дають можливість загальний аналіз крові та сечі. За наявності прихованої інфекції останній аналіз береться за методом Нечипоренко. 

Також можуть назначатися додаткові види обстеження:

• біохімія крові;
• ультразвукова діагностика нирок та сечового міхура;
• комп'ютерна томографія;
• МРТ нирок.

Тактика терапії формується лікарем за результатами досліджень.

Особливості терапії інфекційних захворювань сечовивідної системи

Найчастіше лікування проводиться медикаментозно з призначенням антибіотиків, які сприяють очищенню сечовивідних шляхів від патогенів. Кожен медичний засіб вибирається індивідуально, враховуючи результати аналізів, тип збудника хвороби, наявність алергічних реакцій організму на основні компоненти ліків.

Загалом тривалість курсу складає від 5 до 10 днів. Незважаючи на те, що найчастіше стан здоров'я покращується вже на другий-третій день, надзвичайно важливо для пацієнта пройти курс повністю.

Для діагностики та призначення лікування записуйтеся на консультацію до медичного центру “Оксфорд Медікал” в Кам’янці-Подільському, адже самолікування лише погіршить ситуацію.

ЗАПИСАТИСЯ НА ПРИЙОМ